- пожовтілий
- [пожоуўт’і/лией]
м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
пожовтілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
пожовтілий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до пожовтіти. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
пожовтілість — лості, ж. Абстр. ім. до пожовтілий … Український тлумачний словник
жовклий — а, е. Який зробився, став жовтим, який набув жовтого забарвлення; пожовтілий … Український тлумачний словник